Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Правовий статус кредиторів у справах про банкрутство»
Поняттям правовий статус охоплюється той обсяг прав та обов’язків, що належать кредитору, якщо щодо боржника (юридичної особи або фізичної особи-підприємця) порушено справу про банкрутство провадження у якій здійснює господарський суд, провадження у справах про банкрутство здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського процесуального кодексу України, тому кредитори у справі про банкрутство користуються всіма правами та несуть обов’язки, які належать стороні у господарському процесі.
Наявність справи про банкрутство боржника - суб’єкта підприємницької діяльності істотно впливає на подальшу господарську діяльність як самого боржника так і його кредиторів. З 19.01.2013 набула чинності нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), яка багато в чому змінила правовий статус кредиторів. Кожен з кредиторів має особисту заінтересованість у результатах провадження у справі про банкрутство, оскільки від ефективності процедур, що застосовуються до боржника, залежить подальше задоволення вимог кредиторів.
Кредиторами виступають не тільки кредитори з договірних правовідносин, а й держава в особі уповноважених органів в частині заборгованості по сплаті податків та обов’язкових платежів до бюджету, а також працівники підприємства-боржника з вимогами щодо заборгованості по виплаті заробітної плати, аліментів, вихідної допомоги тощо. Кредитори – це юридичні або фізичні особи, органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. Тільки той кредитор, який у встановлені Законом про банкрутство порядку і строки, звернеться до господарського суду з відповідною заявою, може належним чином захистити свої права та законні інтереси.
Статус кредитора у справі про банкрутство визначає характер та забезпеченість його вимог до боржника, час виникнення зобов’язання і соціальну значущість інтересу, що захищається.
Закон про банкрутство поділяє кредиторів на конкурсних, поточних та забезпечених.
Конкурсні - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Конкурсні кредитори наділені широким обсягом прав та обов’язків, порівняно з не конкурсними. Відповідно до реєстру вимог конкурсних кредиторів, який затверджується судом в подальшому формуються представницькі органи кредиторів – комітет кредиторів, який в процедурах банкрутства представляє інтереси всіх кредиторів. Конкурсні кредитори є учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу, кількість голосів конкурсного кредитора визначається відповідно до суми його вимог визнаних судом та включених до реєстру, один голос є кратним одній тисячі гривень.
Поточні - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Забезпечені - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). В той же час права забезпеченого кредитора гарантовані Законом про банкрутство, оскільки майно, яке є предметом застави не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення здійснюється виключно за згодою кредитора. вимоги якого воно забезпечує.
Також, при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство між кредиторами та боржником обов’язковою є письмова згода всіх кредиторів, чиї вимоги забезпечені заставою майна боржника.
Забезпечені кредитори можуть приймати участь у зборах кредиторів з правом дорадчого голосу також, як і представник працівників боржника.
До прийняття нової редакції Закону про банкрутство забезпечені кредитори мали привілеї порівняно з іншими кредиторами. Так, заставні кредитори включалися до реєстру вимог незалежно від подання ними заяви до господарського суду, а їх вимоги все одно мали бути включені до реєстру на підставі даних бухгалтерського обліку боржника.
Нова редакція Закону про банкрутство надала кожному забезпеченому кредитору право вибору - або залишати за собою право звернення на предмет застави, але втрачати право голосу в комітеті кредиторів, або відмовлятися від забезпечення і ставати повноцінним учасником комітету кредиторів з кількістю голосів відповідно до вартості предмета застави.
Не конкурсні кредитори не є стороною у справі, а є учасниками та можуть з’являтися у справі епізодично.
Ініціюючі кредитори - це ті кредитори, які безпосередньо порушують провадження у справі про банкрутство. Вимушені - це кредитори, які звернулися до господарського суду протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Привілейовані - це такі кредитори, на вимоги яких не поширюється мораторій, зокрема це фізичні особи із заборгованістю з виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров’ю тощо.
Одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, і зупиняються всі виконавчі провадження, відкриті стосовно боржника. Після закінчення ліквідаційної процедури і задоволення вимог конкурсних кредиторів у боржника може не залишитися коштів для задоволення вимог стягувача, незважаючи на законність вимог останнього. Щоб зберегти право вимоги до боржника та отримати права конкурсного кредитора у справі про банкрутство, стягувач має право подати до господарського суду заяву про свої вимоги, змінивши, таким чином, свій статус стягувача на статус поточного кредитора.
Нова редакція Закону про банкрутство внесла певні зміни у порядок черговості задоволення вимог кредиторів, так, вимоги забезпечених кредиторів, які раніше належали до першої черги, тепер погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.
Всі вимоги працівників банкрута, незалежно від часу їх виникнення, тепер задовольняються в першу чергу, тоді як раніше вимоги працівників банкрута, право на які виникли не протягом трьох останніх місяців роботи, задовольнялися в другу чергу.
Розширилася п’ята черга вимог кредиторів за рахунок включення до неї вимог щодо виплати додаткових грошових винагород керуючому санацією або ліквідатору.
Важливим нововведенням є включення до шостої черги осіб, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлених взагалі. Надання таким «запізнілим» кредиторам можливості отримати задоволення своїх вимог є позитивним моментом у правовому регулюванні відносин неспроможності.
Таким чином, кожен кредитор має особисту заінтересованість у результатах застосування до боржника процедур банкрутства. У справу про банкрутство кредитори вступають не стільки, щоб примусити боржника виконати свої зобов’язання, скільки з метою «обігнати» інших кредиторів у змаганні за активи боржника.
Суддя господарського суду
Луганської області М.Ю. Ковалінас
_03_03.png)
