Захист прав працівників підприємства, відносно якого порушена справа про банкрутство

Захист прав працівників підприємства, відносно якого порушена справа про банкрутство

З 19 січня 2013 року вступила в силу нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) яка істотно змінила порядок провадження справ про банкрутство в тому числі і питання захисту прав працівників підприємства боржника.

Процедура банкрутства як правило пов’язана з змінами в організації виробничої діяльності боржника, або з його ліквідацією, що призводить до звільнення частини або всіх працівників підприємства, втратою ними частини заробітку, інших соціальних виплат, в зв’язку з чим задачею держави є таке регулювання процедури банкрутства, яке мінімізує зазначені втрати для працівників.

Так яким же чином норми Закону про банкрутство захищають інтереси працівників підприємства відносно якого порушено справу про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство одним із учасників провадження у справі про банкрутство є представник працівників боржника. Це особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.

Представник працівників боржника має право приймати участь у загальних зборах кредиторів, засіданнях комітету кредиторів.

Працівникам підприємства боржника треба ретельно, та виважено підходити до обрання свого представника. Оскільки саме на нього законом покладені повноваження доносити позицію трудового колективу до суду, та інших учасників справи про банкрутство, у тому числі і стосовно думки працівників підприємства стосовно подальшої долі самого підприємства, а відповідно і їх працевлаштування, та одержання ними всіх належних ним виплат.

Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, згідно даними обліку боржника. Таким чином, відсутня необхідність звернення працівників до суду с заявами про визнання їх грошових вимог.

Подання такої заяви, має сенс лише у випадку, якщо існує спір щодо розміру заборгованості з заробітної плати або інших виплат між працівником  та підприємством, відносно якого порушено справу про банкрутство.

Порядок подання такої заяви встановлений у положеннях ст. 23 Закону про банкрутство, яка передбачає, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В ст. 47 Закону про банкрутство  передбачено, що на звільнених працівників боржника поширюються гарантії, встановлені законодавством України про працю та про зайнятість населення.

Крім того, відповідно до ст. 45 Закону про банкрутство встановлено, що при ліквідації підприємства банкрута, саме в першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам.

Таким чином, положення нової редакції Закону про банкрутство направлені на належний захист прав працівників підприємства, відносно якого порушена справа про банкрутство.

Суддя  господарського

суду Луганської області                                                                          Б.В. Яресько