flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ПРО ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ БАНКРУТСТВА БОРЖНИКА ТА ПОЗАСУДОВІ ПРОЦЕДУРИ (стаття судді Кривохижи Т.Г.)

23 грудня 2016, 11:18

        Статтею 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212 – VI (далі за текстом – Закон) передбачені заходи щодо запобігання банкрутства боржника та позасудові процедури.

         Частина 1 статті 5 Закону передбачає імперативну норму, згідно з якою засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування зобов’язані вживати своєчасні заходи для запобігання банкрутства господарюючих суб’єктів – боржників.

         До позасудових процедур запобігання банкрутства боржника належать:

         - по-перше, надання засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами та іншими особами фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов’язань боржника перед кредиторами, державою, державними цільовими фондами в обмін на взяття боржником на себе відповідних зобов’язань перед особами, які надали йому цю фінансову допомогу;

         - по - друге, відновлення платоспроможності боржника шляхом запровадження процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

         Законодавець не розкриває у статті порядок та механізм надання фінансової допомоги. Отже, вони регулюються загальними правилами цивільного обороту.

         Правове регулювання інституту досудової (позасудової) санації боржника закріплене нормами статей 5 та 6 Закону, Положенням про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство, затвердженним постановою пленуму Вищого господарського суду України (далі за текстом – ВГСУ) від 17.12.2013 №15, деяка інформація міститься в Інформаційному листі ВГСУ від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

         Законодавець у ст. 5 Закону передбачив і низку позасудових процедур, які б допомагали б санувати (оздоровити) господарюючого суб’єкта та уникнути банкрутства,  закріпив заходи щодо запобігання банкрутству боржника з метою збереження юридичної особи – господарюючого суб’єкта  у разі настання тимчасових негараздів у його підприємницькій діяльності з різних причин, в тому числі і внаслідок подій, пов’язаних з проведенням АТО.

   Згідно з п. 1.4. Положення про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство метою проведення досудової санації є:

- добровільне врегулювання питань погашення заборгованості між кредиторами та боржником, між незабезпеченими кредиторами, а також між незабезпеченими та забезпеченими кредиторами;

- досягнення взаємовигідних (паритетних) умов щодо врегулювання заборгованості;

- використання недорогої процедури врегулювання заборгованості;

- забезпечення процесуально економного механізму врегулювання заборгованості боржника;

- забезпечення справедливого задоволення вимог кредиторів;

- запобігання порушенню прав кредиторів під час погашення їх грошових вимог;

- встановлення додаткових гарантій для кредиторів щодо задоволення їх грошових вимог;

- збереження господарюючого суб'єкта та його господарської діяльності.

           Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство – це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство.

            Правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником здійснюються без застосування судових процедур через інститут позасудової санації боржника.

      Відповідно до приписів ч.1 ст. 6 Закону ініціювати процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство мають право боржник або кредитор.

         Підставою для застосування санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути:

1. Згода між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, яка може бути досягнута як до, так і після виникнення заборгованості боржника.

2. Правочин (договір), на підставі якого виникло грошове зобов’язання боржника.

         Для введення позасудової санації необхідна наявність певних обставин, а саме:

- відповідної письмової згоди власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника;

- відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку;

- плану санації, який повинен бути письмово погоджений усіма забезпеченими кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.

На законодавчому рівні не визначено конкретно яка заборгованість перед кредиторами слугує підставою для застосування норм ст. 6 Закону. Однак, оскільки є посилання на її наявність у документах бухгалтерської та фінансової звітності боржника, то предметом врегулювання у такій досудовій процедурі повинна бути реально існуюча (наявна) заборгованість, до якої, до речі, не включається заборгованість перед заставними кредиторами.

Втім, сам статус «заставного кредитора» має значення для втілення в життя досудової санації, бо саме цей кредитор може покласти вето на прийняте рішення зборами кредиторів щодо введення позасудової санації боржника і перешкодити введення цієї процедури.

Критерії визначення заборгованості відповідають приписам ст. 26 Закону, поняття платоспроможності розкрите у ст. 1 Закону, ч. 5 ст. 11 Закону (опосередковано розкриває поняття «загроза неплатоспроможності»).

Слід відзначити специфічність плану санації при застосуванні інституту досудової санації. Ч.3 ст.6 Закону містить новацію, якою є поєднання елементів як самого плану санації (див. норми ч. 1, 2 ст. 29 Закону), так і мирової угоди (ст. 79 Закону, яка регулює питання укладання мирової угоди та набрання нею чинності), оскільки план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може містити умови, передбачені в частині четвертій статті 79 цього Закону.

Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.

План санації може передбачити поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів. Умовами плану санації може встановлюватися різний порядок задоволення вимог для кредиторів різних категорій, оскільки положення цієї статті не містять посилання на дотримання приписів ст. 45 Закону. Отже, вирішення цього питання покладено на сторони за планом санації.

Умови плану санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюються на вимоги всіх кредиторів, що виникли до затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

План санації може передбачати призначення керуючого санацією. Порядок призначення, повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.

Які ж установленні цим Законом формальні дії повинен здійснити боржника на підтвердження дотримання ним порядку для відкриття досудової санації?

Загальні збори кредиторів скликаються боржником шляхом письмового повідомлення усіх кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.

Обов’язок розмістити оголошення про проведення загальних зборів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України лежить на боржнику.

Сам порядок проведення зборів кредиторів визначається вищезгаданим Положенням.

Боржник або представник кредиторів, уповноважений загальними зборами кредиторів, протягом п’яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство повинен подати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його затвердження, до якої додаються:

- план санації;

- протокол засідання загальних зборів кредиторів, на якому було прийнято рішення про схвалення плану санації;

- список кредиторів із зазначенням їх найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;

- письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.

За подання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство справляється судовий збір.

Згідно з цією статтею Закону, протягом п’яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду, в якій зазначаються час та місце проведення судового засідання, та яка оскарженню не підлягає. Копія ухвали надсилається боржнику та всім кредиторам, зазначеним у заяві.

Повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство публікується на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, а також дату першого судового засідання у справі.

Така заява повинна бути розглянута господарським судом протягом одного місяця з дня прийняття її до розгляду. Цей строк є граничним, бо Закон його продовження не передбачає.

Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, навіть якщо на засіданні загальних зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації.

Ч. 8 ст. 6 Закону передбачені підстави відмови судом в затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме:

- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;

- кредитор, який не брав участі в голосуванні або ж голосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Законом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;

- відсутнє письмове погодження плану санації усіма забезпеченими кредиторами;

- боржником були надані недостовірні дані щодо кредиторської заборгованості.

Додаткові підстави для відмови суду в затвердженні плану санації містяться у п. 5.8 згаданого Положення, якими є відсутність ознак платоспроможності боржника або її загрози, оскільки доведення факту наявності цих обставин лежать саме на боржнику; а також – відсутність у плані досудової санації умов погашення та врегулювання заборгованості кредиторів, яка виникла в період між прийняттям власником рішення та затвердженням судом плану досудової санації.

В інших випадках господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації.

Законом передбачено, що винесення судом ухвали про відмову у затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не є перешкодою для повторного схвалення такого плану санації загальними зборами кредиторів відповідно до вимог чинного законодавства та звернення боржника до суду із заявою про його затвердження.

Згідно з ч. 9 ст. 6 Закону строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації.

Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів.

Протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Під дію інституту досудової санації підпадають і державні підприємства (ст.5 Закону), з урахуванням особливостей, передбачених «Порядком узгодження умов і порядку проведення санації державних підприємств до порушення провадження у справі про банкрутство за рахунок небюджетних джерел фінансування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №13.

Положення статті мають певні вади. Зокрема, не чітко виписані як порядок призначення керуючого санацією, так і критерії, які пред’являються до такої кандидатури. Зовсім не врегульоване питання стосовно кредиторів поточної заборгованості, можливості дострокового виконання такого плану санації та правові наслідки цього факту тощо.

 

Що ж до судової практики.

     Згідно з обліковими статистичними даними по судовій системі господарських судів України ця стаття ще не знайшла свого системного застосування.

         Мали місце лише чотири випадки: два по господарському суду Закарпатської області та два по господарському суду Луганської області.

         Щодо справи №907/712/15. За ухвалою від 01.07.2016 господарським судом Закарпатської області була прийнята заява боржника ТОВ «Фрукт Майстер Фудс», м. Берегове Закарпатської області,  про введення процедури санації до порушення провадження у справі про банкрутство, яка за ухвалою суду від 23.07.2015 була залишена без розгляду з підстав п. 5 ст.81 ГПК України внаслідок відсутності витребуваних документів та підтвердження дотримання заявником установлених Законом формальних дій для відкриття досудової санації, а відсутність його представника перешкодило встановленню причини такого неподання.

Щодо другого випадку, то господарський суд Закарпатської області відмовив у прийнятті заяви цього ж боржника з посиланням на підставу п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України, у зв’язку з тим, що вже в провадженні суду є попередня справа - №907/712/15.

Щодо судових справ господарського суду Луганської області.

Справа №518/16. За ухвалою від 31.05.2016 господарський суд прийняв до розгляду заяву боржника Приватного підприємства «Донець Плюс», с. Велика Чернігівка Станично-Луганського району Луганської області, про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. За ухвалою від 30.06.2016 №518/16 господарський суд відмовив заявнику у затвердженні плану досудової санації з посилання на наступне:

- як свідчать матеріали за заявою та додатково надані, боржник у тексті заяви зазначив загальну суму кредиторських вимог 18 360 926 грн. 00 коп., у плані досудової  санації боржника, затвердженого загальними зборами кредиторів 20.05.2016 (протокол №2), - 25 171 425 грн. 86 коп. (а.с. 16, т. 1) та 24 496 099 грн. 39 коп. - у плану - графіку погашення вимог кредиторів (а.с. 30, т. 1), за списком кредиторів (додаток №1 до протоколу зборів кредиторів від 20.05.2016) обліковується сума 18 359 926 грн. 91 коп. (а.с. 59, т.1), за фінансовим звітом станом на 01.05.2016 кредиторські зобов'язання складають 24 041, 0 тис. грн., зокрема, перед бюджетом - 860 850 грн. 96 коп. (фактично згідно з довідкою ДПІ за клопотанням від 29.06.2016 №569/8/17 (а.с. 12, т.2 ) за станом на 13.06.2016 податковий борг складає 218 829 грн. 40 коп), отже, боржника не спромігся правильно визначити загальний розмір кредиторської заборгованості, що негативно вплинуло і на правильність визначення кількості голосів за згаданим протоколом загальних зборів кредиторів, тобто боржником подані недостовірні відомості про кредиторську заборгованість;

- за п. 2.2.3. Положення усі забезпечені кредитори повинні надати письмову згоду на впровадження плану досудової санації, незалежно від розміру їх грошових вимог;

- відомості про забезпечених кредиторів встановлюються на підставі даних державних реєстрів відповідних прав, які в матеріалах справи відсутні, тому обставини навколо цього питання залишаються не дослідженими;

- п. 3.4. Положення наголошує, що участь керуючого санацією, порядок призначення та його повноваження визначаються у плані досудової санації;

- в той же час, по даній справі у плані досудової санації, наданому заявником, не встановлений порядок призначення та повноваження керуючого санацією (відсутнє);

- за п. 3.5. Положення план досудової санації повинен містити строк процедури досудової санації, який не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом цього плану (доказів дотримання цього припису у плані немає);

- план досудової санації може містити умови щодо відстрочення або розстрочення заборгованості на строк, що перевищує 12 місяців;

- план досудової санації не може містити положення про списання боргу (частини або в повному обсязі), як це передбачається планом, який розглядається судом;

- згідно з п. 5.4. Положення, до заяви про затвердження плану досудової санації додаються, зокрема, документи, які свідчать про неплатоспроможність боржника або її загрозу (рішення судів про задоволення вимог кредиторів, що набрали законної сили, відповідні постанови органів державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредиторів у розмірі не менше трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати);

- за документами, які ще потребують дооформлення стосовно з'ясування наявності виконавчого провадження на цей час умовна сума заборгованості може складати за рішенням від 22.12.2015 №913/1034/15 господарського суду Луганської області (а.с. 186 - 188, т.1) та порушеними виконавчими провадженнями, доля якого на цей час невідома:

- за постановою від 12.10.2015 ВП №48992332 про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця ВДВС Білокуракинського районного управління юстиції Ведмеденка Д.В. - 25855 грн. 41 коп. перед кредитором ТОВ "Гермес - Інформатика" (а.с. 174, т.1);

- за постановою від 12.10.2015 ВП №48991975 про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця ВДВС Білокуракинського районного управління юстиції Ведмеденка Д.В. - 300000 грн. 00 коп. перед кредитором СП "Авіа - Спарка" (а.с. 179, т.1), тобто у загальній сумі 324 855 грн. 41 коп., яка менша трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, яка на цей час становить 413 400 грн. 00 коп.

Справа №913/1069/16. Цей же заявник – боржник звернувся до суду з аналогічною заявою. За ухвалою від 14.11.2016 №913/1069/16 господарський суд відмовив у задоволенні заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство, беручи до уваги, що згідно з пунктом 5.8. Положення господарський суд виносить ухвалу про відмову в затвердженні плану досудової санації боржника у разі:

         - допущення при схваленні плану досудової санації порушень законодавства, що вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;

          - відсутності письмового погодження плану досудової санації усіма забезпеченими кредиторами;

         - надання боржником недостовірних даних щодо кредиторської заборгованості;

          - план досудової санації не містить умов щодо погашення та врегулювання грошових вимог, які виникли після прийняття рішення власником (органом, уповноваженим управляти майном) боржника про надання згоди на проведення досудової санації боржника до затвердження судом плану досудової санації.

          Досудова санація боржника, передбачена положеннями ст.ст. 5, 6 Закону хоча і не має на цей час практичного прикладного значення, однак, як правовий інститут, може бути цікавою у застосуванні під час тимчасового скрутного фінансово-майнового становища господарюючих суб’єктів, як один із засобів оздоровлення.

          Можливо і фахівцям з питань банкрутства буде цікаво, ознайомившись із цією статтею.

 

Суддя                                                                        

господарського суду

Луганської області                                            Т.Г. Кривохижа