flag Судова влада України
Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Особливості визначення підсудності господарських спорів (стаття судді Секірського А.В.)

14 березня 2016, 12:11

Визначення територіальної підсудності господарських спорів врегульоване Господарським процесуальним кодексом, постановою Пленуму Вищого господарського суду України  № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам», інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-8/350 від 26.03.2002 р. «Про деякі питання практики визначення підсудності справ та передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду».

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України визначено територіальну підсудність справ господарському суду, а саме:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо;

- справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача;

- справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача;

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Крім того, Господарський процесуальний кодекс України містить визначення виключної підсудності справ, яке знайшло своє відображення у ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Справи у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента.

Справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Статті 15 і 16 Господарського процесуального кодексу України закріплюють, що в господарському процесі є тільки територіальна та виключна підсудність. Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі відповідним Кодексом не
передбачено.

Деякі особливості визначення підсудності відображені в п.п. 20.1 - 20.7 постанові Пленуму Вищого господарського суду України  № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» на які необхідно звернути увагу.

Місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця  визначається  на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та  фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону  України  "Про  державну  реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 Господарського процесуального кодексу України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право   здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Оскільки відособлений  підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання  позову за  місцем  знаходження  цього підрозділу  правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали  або  справа  надсилаються  за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся  заявник.  У питаннях визначення підвідомчості і підсудності справ зі спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними  слід  враховувати також викладене у пункті 1 постанови пленуму  Вищого  господарського  суду  України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними". 

Підсудність справ про стягнення іноземної валюти визначається на загальних підставах відповідно до розділу III Господарського процесуального кодексу України. 

Частина п'ята статті 16 Господарського процесуального кодексу України відносить справи зі спорів, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади,  Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки   Крим, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська  міські  державні  адміністрації, до  підсудності господарського суду міста Києва. 

З огляду  на  це, у вирішенні питання  про визначення підсудності  відповідних  справ,  у разі, коли позивач зазначає центральний орган виконавчої влади або державну  адміністрацію  як відповідача  поряд  з  іншими  відповідачами  без  достатніх на це
підстав, необхідно враховувати таке.

Якщо позивач   з   якихось   причин   вважає,   що  одним  із відповідачів зі справи має бути центральний орган виконавчої влади або  державна  адміністрація  і  у  зв'язку  з  цим  позовна заява подається до господарського суду міста Києва, або у разі передачі
відповідної  справи  іншим  господарським  судом  до  цього  суду, останній у процесі підготовки справи до розгляду  вправі  вирішити питання  про  залучення до участі у справі іншого відповідача або, за згодою  позивача,  -   про  заміну неналежного відповідача
(стаття 24  ГПК).  Якщо у такому випадку справа стала підсудною іншому господарському  суду,  вона  згідно із частиною третьою статті  17   Господарського процесуального кодексу України  має  бути  розглянута господарським судом міста Києва. 

Статтею 16  Господарського процесуального кодексу України встановлено  виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у  користуванні майном; такі справи розглядаються за  місцезнаходженням майна. Також за правилами статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначається підсудність справ у спорах про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, шляхом  визнання  права власності на це майно.  

Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості   подання   позивачем такого підтвердження, підсудність справи  визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій статті 16 Господарського процесуального кодексу України, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва. Це стосується й тих випадків, коли  відповідний  орган взяв участь у справі в процесі  її розгляду, тобто був залучений як інший відповідач чи в порядку заміни неналежного відповідача, або як відповідач за зустрічним позовом у цій же справі. У таких випадках правило частини  третьої  статті  17  названого Кодексу не застосовується, тобто справа підлягає передачі за підсудністю до господарського суду  міста  Києва.

Таким чином, з метою однакового та правильного визначення підвідомчості і підсудності справ господарським судам постанова Пленуму Вищого господарського суду України  № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» відіграє дуже важливу роль, але проблема видів та правил визначення підсудності господарських справ остаточно на даний час не вирішена та потребує законодавчого вдосконалення і подальших глибоких досліджень у цьому напрямку.


Суддя господарського суду

Луганської області                                                                                                           А.В. Секірський