Укладення договорів банківського обслуговування через мережу Інтернет (стаття судді Віннікова С.В.)

           Швидкий прогрес людства призвів до того, що право змушено втручатись в регулювання не тільки матеріального, але й віртуального простору. Глобальна інформатизація призвела до того, що договори тепер укладаються не тільки на папері, але й в електронній формі.

         Основним способом укладання договорів в Інтернеті є електронний обмін  даними. Під електронним обміном даними (далі - ЕОД) розуміється електронна передача з одного комп’ютера на інший інформації з використанням погодженого стандарту структуризації інформації.

          У відповідності з існуючою практикою можна говорити про те, що існують наступні способи укладення договорів за допомогою ЕОД:

        1.Для укладення договору оферент розміщає публічну оферту на сервері, підключеному до мережі Інтернет Будь-яка особа, що бажає укласти такий договір на запропонованих умовах, акцептує оферту шляхом заповнення форми договору і підписання.

           2.Після переговорів сторони підписують договір за допомогою ЕОД. При цьому договір існує тільки у виді запису на комп’ютері. У даному випадку сторони, як правило, користуються для підписання договору електронним підписом чи його функціональними еквівалентами.

       3.Користувачі спеціалізованої інформаційної мережі укладають між собою договори відповідно до правил, встановлених власником даної мережі.

            Основними проблемами, що виникають при укладення договорів за допомогою ЕОД є:

        а)складність визначення місця укладення договору. Це питання виникає не тільки тоді коли контрагенти є резидентами різних держав. Адже оферент може розмістити оферту не тільки на сервері, що знаходиться на території держави, резидентом якого він є, але і на сервері, що розташований у будь-якій точці земної кулі, підключеній до мережі Інтернет. Акцептант може відправити акцепт із портативного комп’ютера знаходячись у дорозі (з борта літака, морського судна).

       б)доказуваність факту укладення договору, збереженість і незмінність даних, що містяться в договорі. Неприпустимо, щоб факт укладення договору заперечувався правозастосовчими органами лише на тій підставі, що він являє собою комп’ютерний запис даних. При визначенні наявності договору крім інших можуть враховуватися наступні фактори: складність устаткування, використовуваного кожною з сторін; характер їхньої комерційної діяльності; частота комерційних угод, що укладаються між комерційних угод, що укладаються між даними сторонами; вид і обсяг угоди; вимоги до підпису в конкретній правовій системі; можливості систем зв’язку і т.п.

            в)конфіденційність даних, що містяться в договорі. Організації які є власниками інформаційної мережі повинні встановлювати стандарти безпеки, яких сторони повинні дотримуватись.

         Особливість електронної форми договору, укладеного через мережу Інтернет,  обумовлюють особливості правового регулювання питань укладення договорів. Можна констатувати, що сформувався правовий звичай, відповідно до якого як підпис при укладенні оплатних договорів використовується номер кредитної картки, а у відносинах між партнерами - електронно-цифровий підпис.

        По-друге, значна частина договорів укладається програмами-роботами без участі людини при цьому. У матеріальному просторі не рідкість використання автоматів при укладенні публічного договору. В Інтернеті також застосовуються електронні аналоги автоматів - програми-роботи. Програми-роботи допомагають скласти, укласти і прийняти до виконання договір. Це в деяких країнах породжує невизначеність питання щодо дійсності договорів, укладених програмами-роботами без особистої участі людини, у зв’язку з чим виникають сумніви у волевиявленні суб’єкта. Ці сумніви ґрунтуються на тому, що програма-робот могла дати збій; або до програми-робота міг бути отриманий несанкціонований доступ, результатом чого стало укладення договору, на невигідних для власника програми-робота умовах. Дії програми-робота повинні презюмуватися такими, які виражають волевиявлення її власника, якщо не доведене інше. Якщо буде доведено, що мав місце несанкціонований доступ, то це може бути підставою для визнання договору недійсним.

            По-третє, укладення договору в Інтернеті має транснаціональний характер, а тому при вирішенні колізій про те, яке право застосовувати до порядку укладення договору часто використовується поняття місця (місце укладення договору, місце перебування, місце проживання). Виникають труднощі з цим мають труднощі з цим поняттям щодо договорів, які укладаються в Інтернеті. Справді, важко сказати, де місце укладення договору в Інтернеті. У матеріальному просторі все просто - оферент і акцептант зустрілися у визначеному місці, і вказавши його, підписали договір у виді єдиного документа або обмінялися документами, що містять оферту й акцепт. Як правило, якщо Web-сервер, на якому розміщається бланк договору чи програма-робот, не належить оференту, те він не знає на території якої держави фактично буде укладений договір.

           Багато банків на ринку фінансових послуг відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України публічно пропонує невизначеному колу суб’єктів господарювання можливість отримання банківських послуг, та з цією метою публікує Договір комплексного банківського обслуговування суб’єктів господарювання.

          Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України  розміщений на сайті Договір комплексного обслуговування  фізичних осіб/Загальні Умови надання банківських, фінансових та інших послуг фізичним  особам є публічним договором.

         Така публічна пропозиція найчастіше розміщена на офіційному сайті Банку та діє без обмеження її у часі до моменту відкликання її Банком (розміщення заяви Банку про відкликання Публічної пропозиції на Сайті Банку).

           Банк, діючи на підставі ст. 641 та ст. 644 Цивільного кодексу України, звертається з цією Публічною пропозицією та бере на себе зобов’язання перед суб’єктами господарювання, які її приймуть (акцептують), надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором за встановленими Банком Тарифами, які оприлюднені на Сайті Банку.

        Суб’єкт господарювання, який виявив бажання отримати комплексне банківське обслуговування у банку та приймає пропозицію укласти Договір (акцептує її) погоджується з тим, що згідно ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

          Акцептування даної Публічної пропозиції здійснюється за адресами місцезнаходження структурних підрозділів Банку, перелік яких оприлюднений на Сайті Банку, шляхом підписання Договору на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування суб’єктів господарювання, шаблон якого є невід’ємним Додатком до Договору.

           На вимогу Банку Клієнт-суб’єкт господарювання обов’язаний надати документи і відомості визначені Банком. У разі ненадання Клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе, або у разі неявки Клієнта з метою оновлення ідентифікаційних даних Банк має право відмовити Клієнту в його обслуговуванні.

           Банк  надає Клієнту доступ до Системи «Інтернет-банкінг» на підставі  укладеного між Сторонами Договору  про банківське обслуговування з використанням Системи «Інтернет-банкінг». Такий договір, найчастіше складається із заяви про підключення до Системи «Інтернет-банкінг», умов, правил обслуговування клієнтів-фізичних осіб з використанням Системи «Інтернет-банкінг», що містяться в додатку до цих умов, тарифів банку та є невід’ємною частиною договору банківського обслуговування.

           В рамках такого договору надаються наступні види послуг Банку:

· відкриття та обслуговування Поточних Рахунків у  національній та іноземній валютах;

· відкриття  Вкладних/Депозитних рахунків, розміщення Вкладів у національній та

іноземній валютах;

· відкриття та обслуговування Карткових Рахунків, випуск Карток;

· відкриття та обслуговування Пакетів;

· надання Овердрафту;

· відкриття Кредитної лінії  за Картковим Рахунком;

· здійснення Операцій за Рахунком/надання послуг через Контакт–центр;

· надання послуг «Мобільний банкінг», «SMS-інформування»;

· надання послуг з дистанційного розпорядження Рахунками у Системі;

· надання послуг з виконання Інформаційних операцій у Системі

· надання послуг з виконання Регулярних платежів;

· надання в користування індивідуального банківського сейфу (без відповідальності Банку за вміст сейфу).

Луганської області                                                                         С.В. Вінніков