Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
“Поновлення договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності.”
Правова захищеність орендаря земельної ділянки як учасника господарських відносин є забезпеченням стабільності цивільного обороту.
Враховуючи те, що земля є окремим видом майна, то відносини стосовно неї регулюються спеціальним законодавством, таким як Земельний кодекс України та ЗУ “Про оренду землі”.
З 12.03.2011 набрала чинності нова редакція ст.33 ЗУ “Про оренду землі”, яка змінює порядок поновлення договору оренди землі. В даному випадку ця норма закріплює реалізацію переважного права орендаря на поновлення договору оренди, у відмінності від редакції цієї ж статті, яка діяла до цього, враховуючи відсутність необхідності прийняття органом місцевої влади рішення про поновлення договору оренди землі. В той же час, не можна сказати, що продовження орендних відносин можливе без згоди орендодавця, тобто законодавцем змінено лише форму волевиявлення останнього, яка проявляється в його мовчанні. В разі відсутності у орендодавця бажання далі продовжувати орендні правовідносини з орендарем він має право реалізувати свій намір шляхом направлення заперечення проти поновлення договору, однак це право обмежено строком в один місяць.
У зв’язку з вищевикладеним у п.2.17 постанови пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин” зазначені деякі обставини на які необхідно звертати увагу при розгляді спорів даної категорії.
Враховуючи певні зміни, виникають нові питання при реалізації прав на експлуатацію земельної ділянки, насамперед орендар позбавлений фактичної можливості довести факт не направлення орендодавцем заперечень; орендодавець відповідає на пропозицію орендаря укласти додаткову угоду неоднозначно, тобто не висловлює прямих заперечень і в той же час не має наміру підписувати цю угоду; орендар не має можливості підтвердити своє право на оренду, в той час коли орган місцевої влади з тих чи інших причин зволікає або відмовляється підписати додаткову угоду; виникає різниця в часі коли настає момент з якого договір оренди земельної ділянки вважається поновленим та момент коли набирає чинності укладена між сторонами додаткова угода.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 31 та ст. 34 ЗУ “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Таким чином, після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку в строк, визначений договором, а якщо у договорі цей строк не визначено — негайно після припинення дії договору. Відтак, після припинення договору оренди земельної ділянки володіння та користування орендаря земельною ділянкою може бути кваліфіковано як неправомірне. За таких обставин, з одного боку, користування орендарем майном протягом місяця після припинення договору оренди є юридичним фактом для поновлення договору, а з іншого, за загальним правилом — правопорушенням. З викладеного вбачається, що підстава для поновлення договору оренди може діяти цілий місяць після закінчення строку договору, однак пролонгація договору повинна настати з наступного дня після закінчення первісного строку дії договору.
З огляду на викладене вище не можна дійти висновку, що введення в дію зазначених законодавчих положень зводить нанівець всі суперечності, які призводять до судових спорів, тобто питання, які виникають при розгляді цих спорів, потребують додаткових роз’яснень.
Суддя господарського суду
Луганської області Т.В. Косенко
_03_03.png)
