Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Правові наслідки відмови замовника від підписання акту приймання – виконання робіт за договором підряду.
У ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а якщо немає конкретних вимог щодо виконання зобов’язання, – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідні положення продубльовані у ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України).
За договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
У ст. 853 ЦК України закріплено зобов'язання замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Пунктом 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передавання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Однак, мають місце випадки відмови замовника підписати відповідний акт приймання-передавання виконаних робіт у встановленому порядку.
Тобто, не підписуючи акт, замовник тим самим не виконує своє зобов’язання належним чином, а отже, порушує ст. 526 ЦК України, оскільки обов’язок замовника оплатити послуги прямо залежить за договором від конкретної обставини - підписання акта приймання-передачі послуг.
В такому випадку виконавець має право скористатися ч. 4 ст. 882 ЦК України. Названа стаття регулює порядок приймання-передачі будівельних робіт, зокрема, вважає акт, підписаний однією стороною (підрядником), належним доказом виконання роботи, за умови, що суд визнає мотиви відмови замовника від підписання акта необґрунтованими.
Отже, відповідно до приписів названої статті виконавець має право в односторонньому порядку підписати акт приймання-передачі наданих послуг, зазначивши факт та докази необґрунтованої відмови замовника від підписання цього акту, та звернутися до суду.
Разом із тим виконавцю необхідно по-перше, зафіксувати належними доказами факт реального надання послуг, тобто вчинення дій, передбачених договором. У якості таких доказів можна використовувати фотозвіти, листування із замовником у ході виконання умов договору тощо; по-друге, підготувати детальний звіт про надані послуги, зазначивши перелік вчинених дій відповідно до умов договору з посиланням на конкретні документальні докази; по-третє, скласти акт прийому-передачі наданих послуг у двох примірниках; по-четверте, підготувати претензію до замовника з вимогою підписати акт та один примірник повернути на адресу виконавця, а також оплатити надані послуги. У претензії встановіть строк, протягом якого замовник повинен виконати вимоги; по-п’яте, претензію з додатками (оригінали чи завірені копії доказів надання послуг, детального звіту, два примірники акта) надіслати рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу замовника, вказану в договорі. Якщо ж протягом семи днів із дати отримання документів замовник не підпише акт та не оплатить вартість послуг або не надішле обґрунтоване заперечення проти підписання акта, то у виконавця виникає право підписати акт в односторонньому порядку (відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України). Підготовлені докази виконання замовником своїх обов’язків за договором та підписаний ним в односторонньому порядку акт стануть підставою звернення до суду з позовом про стягнення із замовника заборгованості за надані послуги.
З метою убезпечення себе від недобросовісного замовника, виконавцю доцільно було б чітко визначати процедуру підписання акта приймання-передачі послуг у самому договорі. Для цього варто зафіксувати такі нюанси: порядок надання виконавцем акта замовнику для підписання; строк підписання замовником акта приймання-передачі послуг; строк, протягом якого замовник має право подати обґрунтоване заперечення проти підписання акта; порядок узгодження сторонами претензій замовника стосовно акта приймання-передачі послуг. Закріплення такої процедури підписання акта приймання-передачі послуг дасть ефективний інструмент захисту прав та інтересів як замовника, так і виконавця, що підтверджує й судова практика останніх років.
З повагою, суддя господарського суду
Луганської області Г.М.Старкова
_03_03.png)
