До уваги відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (Роосійська Федерація, м. Москва)

“УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

08 травня 2024 року                         м.Харків                    Справа №913/268/24

                                                                                             Провадження №16/913/268/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Шеліхіної Р.М., розглянувши матеріали  позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Клініко-діагностичний центр “Фармбіотест”, м.Київ

до відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,  м.Москва, Російська Федерація

про стягнення 131 002 440, 28 грн

в с т а н о в и в :

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю “Клініко-діагностичний центр “Фармбіотест” 07.05.2024 через канцелярію суду звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до держави – Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 130 732 440,28 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням об’єкта нерухомого майна за адресою: 93000, м.Рубіжне Сєвєродонецького району Луганської області, вул. Почаївська, 9.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю “Клініко-діагностичний центр “Фармбіотест” зареєстроване в якості юридичної особи 24.09.2012. Основним видом діяльності підприємства є:  діяльність лікарняних закладів (КВЕД 86.10).

До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України позивач був зареєстрований та здійснював господарську діяльність на території Сєвєродонецького району Луганської області у м.Рубіжне.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022 позивач був змушений призупинити господарську діяльність, керівництво підприємства та більша частина персоналу змушені були евакуюватись до більш безпечних регіонів України чи закордон.

Як зазначає позивач, демонтувати та евакуювати обладнання, запаси, лабораторію, офісну техніку не було можливим.

Відповідно до висновку суб’єкта оціночної діяльності – ФОП Кулигіна Артема Володимировича, розмір завданої об'єкту нерухомого майна шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти Україні, що належить ТОВ “Клініко-діагностичний центр “Фармбіотест” за адресою: 93000, м.Рубіжне Сєвєродонецького району Луганської області, вул. Почаївська, 9,  на 28.02.2024  становить 130732440,28 грн, що еквівалентно за курсом Національного банку України на дату оцінки –  3 402 284,46 доларів США.

Позивач просить стягнути вказані кошти з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням об’єкта нерухомості.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

За змістом   ч. 1 ст. 176 ГПК України   за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому      статтею 174 цього Кодексу.

Подана ТОВ “Клініко-діагностичний центр “Фармбіотест”  позовна заява відповідає вимогам статей   162,   164   та   172 ГПК України, підстав для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України   передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинства здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Частина 3 ст. 12 ГПК України передбачає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Зі змісту ч. 5 ст. 12 ГПК України випливає, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України   при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000 грн 00 коп.).

Оскільки ціна позову за вимогами позивача становить 131 002 440, 28 грн, дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд бере до уваги наступне.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт – постанову Верховної Ради України від 19.12.1992 №2889-XII "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності", шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв’язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв’язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов’язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022 №25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану", з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, за повідомленням Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеним 25.02.2022 на своєму офіційному сайті, припинено поштове співробітництво з поштою Росії, посилки та перекази в цю країну не приймаються.

Міністерство юстиції України листом від 06.10.2022 №91935/114287-22-22/12.1.1 "Щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року" повідомило, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 № 71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв’язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади Російської Федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Відтак, передача будь-яких документів компетентним органам Російської Федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України від 31.10.2022 №100817/98748-22-22/12.1.3).

Відповідно до ч.1 ст.79 Закону України “Про міжнародне приватне право” пред’явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Закон України “Про міжнародне приватне право” встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави, на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Європейська конвенція про імунітет держав (ETS №74) 1972 року (ст.11) та Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст.12) передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території суду.

Отримати згоду компетентних органів відповідача на залучення до участі у справі за цим позовом в якості відповідача є неможливим, оскільки у відповідь на акт збройної агресії РФ проти України, вторгнення російських військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю, 24 лютого 2022 року Міністерство закордонних справ України заявило про розрив дипломатичних відносин з Росією відповідно до ст.2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. У зв’язку з чим, функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Росії та діяльність дипломатичних установ Російської Федерації на території України зупинено.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний суд, формулюючи вказаний правовий висновок, виходив, крім іншого з того, що:

-вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов’язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави України, що закріплено у Статуті ООН;

-національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб’єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту”, а відтак Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, як країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у справах про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії, своїм судовим імунітетом.

Таким чином, суд не має можливості для направлення судових рішень ані безпосередньо на адресу відповідача, ані шляхом направлення доручення, ані іншими дипломатичними каналами.

Водночас,  копію позовної заяви та доданих до неї документів, переведених на російську мову та засвідчених належним чином, позивач направив на офіційні адреси електронної пошти  Міністерства юстиції Російської Федерації – info@minjust.gov.ru та pr@minjust.gov.ru, а також засобами поштового зв’язку на адреси Посольств Російської Федерації в Республіці Польща та Чеській Республіці.

Як вже зазначалось судом, передача будь-яких документів компетентним органам Російської Федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива.

            З метою дотримання основних засад господарського судочинства, суд вважає за необхідне вжити всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Повідомлення для відповідача про відкриття провадження у справі здійснити через оголошення, яке буде розміщене на офіційному вебпорталі "Судова влада України" в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/unknown).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 120, 176, 232, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

3.Повідомити учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23.05.2024 о 12 год. 30 хв.

            4.Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: 61022, м.Харків, проспект Науки, 5, другий поверх, зал судового засідання №205 (суддя Шеліхіна Р.М.).

5.Встановити відповідачу строк для подання відзиву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, копію відзиву та додані до нього докази надіслати позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду, докази на підтвердження такого направлення надати суду.

6.Розмістити оголошення про розгляд справи для відповідача на офіційному вебпорталі "Судова влада України" в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/unknown).

 7.Позивачу та представнику позивача: згідно абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України,  адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. {Абзац перший частини шостої статті 6 в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023}.

 Позивачу та представнику позивача ТЕРМІНОВО зареєструвати «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в підсистемі «Електронний суд» та повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею — 08.05.2024 та не підлягає оскарженню.

Суддя                                                                        Ріта ШЕЛІХІНА”